РЕГІМЕ́НТ, у, чол., заст., рідко. Полк найманого війська. — Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Ольга Кобилянська, III, 1956, 496); — В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами… (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 49).
РЕГІМЕНТ
Тлумачення слова