РЕФОРМАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до реформації. У передових людей у Європі порвалась укінець віра християнська й виробилась думка про природний і безупинний поступ в історії. Та думка була плодом старих змін і революцій, найбільш революцій реформаційного часу (Михайло Драгоманов, II, 1970, 74); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (Іван Ле, Наливайко, 1957, 26).
РЕФОРМАЦІЙНИЙ
Тлумачення слова