РЕФЛЕ́КСІЯ, ї, жін.
1. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. Коли в Шевченка знов з’являються рефлексії, він перемагає їх, вважаючи, що краще плекати надію, підтримувати ілюзію, ніж іти на компроміс з ворогом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 594); Для героїв обох повістей [А. Головка] характерні душевна роздвоєність, непослідовність дій, постійні рефлексії (Історія української літератури, II, 1956, 433).
2. В ідеалістичній філософії — відображення, а також дослідження процесу пізнання.
3. мист., рідко. Те саме, що рефлекс 2.