РЕДА́КТОР, а, чол.
1. Той, хто редагує (у 1 знач.) текст. Художня творчість для Бориса Грінченка, — сільського вчителя, видавця популярних книжок для народу, збирача народної творчості, упорядника і редактора першого за якістю українсько-російського словника, — ніколи не здавалась головним в житті (Радянське літературознавство, 1, 1963, 116); Досягнуті успіхи, проте, не повинні закривати таких прогалин щодо збирання і популяризації фольклору, як недостатні публікації робітничого фольклору, випадки вільного поводження записувачів і редакторів з текстами, окремі випадки фальсифікацій (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 25); Художній редактор.
2. Керівник якого-небудь видання. Сими днями писав до мене з Львова д. В. Гнатюк, редактор «Вісника» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 231); Хто головний в газеті? Хто їй тон Дає й обличчя політичне? — Редактор (Василь Еллан, I, 1958, 182).