РЕДАКЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до редакція 1. Ми іноді містили її коротенькі замітки, а наш редакційний художник обов’язково малював до замітки й заставку (Юрій Яновський, II, 1954, 9); Редакційне зібрання закінчилося ввечері, люди потроху розходились (Микола Олійник, Леся, 1960, 222);
// Який складається з осіб, відповідальних за яке-небудь видання. Від імені редакційного комітету, який має на меті скласти і видати.. альманах для інтелігенції.., звертаюся оце до Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200); Перед редакційною колегією було поставлено ряд вимог (Максим Рильський, III, 1956, 66);
// Належний редакції. Разом з бійцями ішов капітан Зарубін. Підштовхував, як і всі, редакційну стареньку півторатонку (Літературна Україна, 3.VI 1969, 1).
Редакційна стаття — стаття, яка не має підпису автора і виходить від імені редакції (у 1 знач.). [Заболотний:] Хіба не краще, щоб стаття була без підпису, редакційна? (Олександр Левада, Нові п’єси, 1956, 39).
2. Стос. до редакції (у 4 знач.). — Піду, мабуть, у Вищу партійну — та на редакційну роботу (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 124); Любов і ненависть замінювались схваленням і осудом, хвалою чи легеньким картанням якихось номенклатурних героїв, створених внаслідок проходження всіх редакційних інстанцій (Олександр Довженко, III, 1960, 246).
Редакційний портфель див. портфель.