РЕДА́КЦІЯ, ї, жін.
1. Організація (колектив), що здійснює підготовку видання до друку. Редакція журналу взяла у мене те оповідання, що друкується тепер у «Віснику» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); А редакція (вільних багато очей і рук)! Мусить оте все читать… (Василь Еллан, I, 1958, 234); Словник українсько-російський («Словарь украинского языка»), зібраний редакцією «Киевской старины» і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (Максим Рильський, IX, 1962, 138).
2. Приміщення, в якому здійснюється редагування чого-небудь. Доходила 10 година ранку, і я вже був біля редакції (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 425); Ви летите… Ви за кілька хвилин перестрибуєте через Харків,.. щоб за півгодини, спотикаючись і на себе подібних натикаючись, перебігти з Гончарівки до редакції… (Остап Вишня, I, 1956, 208); Вона охоче розповіла Саранчукові, де саме зараз Діденка можна знайти. По цій же вулиці пройти два квартали і — редакція газети (Андрій Головко, II, 1957, 453).
3. Варіант якого-небудь літературного або музичного твору чи окремої його частини. Письменник ґрунтовно переробив твір, використавши критичні зауваження, дав нову редакцію книги (Історія української літератури, II, 1956, 437); Дуже цінними є рукописи великого російського письменника М. В. Гоголя. В бібліотеці зберігається одна з останніх редакцій його «Мертвих душ» (Наука і життя, 8, 1958, 30); — Оперу «Від щирого серця» не можна назвати новою редакцією раніше написаного мною однойменного твору (Мистецтво, 1, 1959, 6);
// Формулювання, форма викладу думки, положення. Дорогий Михайле Михайловичу, дуже Вам дякую за Ваш лист.. Разом з сим посилаю заяву до контори «Знания» в поданій Вами редакції (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 391).
4. Те саме, що редагування. У Львові 19-літній студент вступає до студентської громади і бере живу участь в редакції студентського журналу «Друг» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28);
// Керівництво яким-небудь виданням. Одповідаю на Ваші питання. «Вісник» виходить з IV кн. справді під іншою редакцією… (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 434); Не можу не відзначити.. прекрасної роботи грузинського поета Симона Чіковані, за редакцією якого виходять чудові переклади творів Шевченка (Павло Тичина, III, 1957, 64); У книзі «Пушкін. Твори», виданій Держлітвидавом України 1949 року (загальна редакція Павла Тичини), не тільки дано переважну більшість найвизначніших творів Пушкіна, але й показано пристрасну працю нашої поетичної громадськості над творами основоположника нової російської літератури (Максим Рильський, IX, 1962, 32).