РАЗЮ́ЧЕ. Присл. до разючий. Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників (Максим Рильський, III, 1956, 151); Вони [брати] разюче схожі між собою, — обоє широколиці, обоє світлоброві (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 73).
РАЗЮЧЕ
Тлумачення слова