РАТОБО́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. заст. Воювати, боротися. Єдине, що хотілось зробити князю Святославу в цю хвилину — підтримати воїна Микулу, простими якимись словами подякувати за все, що він зробив, пообіцяти, що трудиться і ратоборствує він не марно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 634).
2. уроч. Діяти, говорити і т. ін. на захист або проти кого-, чого-небудь.