РА́ШПІЛЬ, я, чол. Напилок з насічкою у вигляді досить великих і порівняно рідко розміщених зубців. Максим, заклавши в лещата, обточував саме рашпілем якусь залізну трубочку (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 59); * У порівняннях. Надвечір Дорош підвів голову, язиком, як рашпілем, черконув по губах: — Води… (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320).
РАШПІЛЬ
Тлумачення слова