РАПСО́Д, а, чол. В античній Греції — мандрівний народний співець і декламатор, виконавець епічних творів. В нічному світлі, а не у сяйві дня Творив рапсод орлину епопею! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 12);
// Виконавець народних пісень. З появою дум тісно також зв’язане існування народних співців-рапсодів: кобзарів-бандуристів та лірників (Історія української музики, 1922, 74); До пізньої ночі слухали ми і стародавні саги народу в чудовому виконанні натхненного сивого рапсода (Літературна Україна, 26.IX 1967, 2).
РАПСОД
Тлумачення слова