РАНТ, а, чол. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 264).
РАНТ
Тлумачення слова