РА́НО-ВРА́НЦІ, присл. Дуже рано, на світанку. Рано-вранці біля сільської Ради юртувалося десятків два підвід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); Рано-вранці прокинулась Олеся в незнайомій кімнатці (Олесь Донченко, VI, 1957, 29).
РАНО-ВРАНЦІ
Тлумачення слова