РАНГО́УТ, у, чол., мор. Сукупність круглих дерев’яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідйомних пристроїв і т. ін. Вже в сніжний саван сповиті «Восток» і «Мирний». Вкрилися кригою ванти, паруси. Увесь рангоут в крижаному стеклярусі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 411).
РАНГОУТ
Тлумачення слова