РА́НЕЦЬ, нця, чол. Похідна військова або школярська сумка зі шкіри чи іншого матеріалу, яку носять на спині за допомогою заплічних ремінців та лямок. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Гуляють школярі погожим днем, У кожного в них ранець за плечем (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 124).
РАНЕЦЬ
Тлумачення слова