РАНДЕВУ́, невідм., сер.
1. Наперед умовлене побачення. Та швидко я побачив, що.. нас оминають, як заповітрених, наші недавні знайомі, а ті, що хочуть мати якесь діло з нами, дають нам рандеву десь по кутках (Іван Франко, XVI, 1955, 368).
2. У морському флоті — обумовлене місце зустрічі кораблів.