РА́МТЯ, я, сер., рідко. Те саме, що рам’я1. Густе заплутане волосся на його круглій голові розвівав вітер і весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Григорій Епік, Тв., 1958, 356); У Кобзарів.. бодня розсохлась, і в неї скидали старе рамтя (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 30).
РАМТЯ
Тлумачення слова