РАМЕНО

РАМЕ́НО, а, сер., заст. Плече. І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 26); Ремінець муляв худе рамено молодого інженера (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 155);  * Образно. Уже тополі гордовиті, 3 рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (Максим Рильський, II, 1956, 225);  * У порівняннях. Коріння дерев, грубе, немов рамена, виринало гадюкою з моху (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 302).