РАМЦІ

РА́МЦІ, ів, РА́МЦЯ, мець, мн., заст. Рамки (див. рамка 1, 2). Всі бачили те віконце — таке воно невеличке, всього з чотирьох шибок. Рамця трухлі, і в одній шибці папером заліплена дірка (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 35); Близько будинку пролітають трамваї, виблискуючи райдугами скла в золотих рамцях (Іван Микитенко, II, 1957, 176); Коли ми встали вранці і вибігли погрітись на сонці, Іван уже показував.. круглі рамці з карткою заможної пані (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 33);  * У порівняннях. Над очима чорні бровенята дугами послалися, мов бархатні рамця (Панас Мирний, IV, 1955, 253).
♦ Хоч у рамці вправ див. вправляти 1.