РАМБУЛЬЄ́, невідм., сер. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. — Економія економією, але мені, Аркадію Валеріановичу, не зрозуміло, для чого ж ви тоді збудували цегляні, навіть з колонами, кошари? Коріння цього будівництва теж треба шукати в епосі Відродження? — Шукайте їх у звичайному глузді: в мене вівці не прості, а рамбульє.. В холодних кошарах не золота шерсть, а свиняча щетина виросте (Михайло Стельмах, I, 1962, 40).
РАМБУЛЬЄ
Тлумачення слова