РАХУ́НОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до рахунок 2. [Генерал:] Що це таке? [Макуха:] Та хіба ж ви не бачите? Рахуночок! [Генерал:] Який рахуночок? [Макуха:] А за ту провізію, що в мене з мішків повитягали! Пам’ятаєте — на бенкет? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 368).
РАХУНОЧОК
Тлумачення слова