РАХМАННИЙ

РАХМА́ННИЙ, а, е. Смирний, тихий; спокійної вдачі. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 90); Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 39);  * Образно. Ой ти, земле, люба земле, — всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (Павло Тичина II, 1957, 8).