РАХІТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до рахіту. Чіпляючись за одвірок, зіп’ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (Микола Олійник, Леся, 1960, 84); Рахітична голова;
// Хворий на рахіт. Листя волоського горіха.. застосовується для ванн рахітичним і золотушним дітям (Лікарські рослини.., 1958, 69); Якщо до порцій буряка й моркви у раціон свиноматки додати по три кілограми просяної полови на день та сінного борошна, тоді не з’являтимуться рахітичні поросята (Радянська Україна, 1.I 1965, 1);
// перен. Бездарний змістом і формою. Скажіть мені: кому потрібні рахітичні оті сонети та пісні? Народу, скажете? голодним? (Павло Тичина, I, 1957, 66).
РАХІТИЧНИЙ
Тлумачення слова