РАХІ́Т, у, чол. Хвороба дітей, а також молодняка деяких птахів та інших тварин, що характеризується ненормальним розвитком кісткової і нервової систем унаслідок порушень фосфорно-кальцієвого обміну в організмі. У птиці при поганій годівлі, недостачі ральних речовин і вітаміну П3 спостерігається захворювання на рахіт (Колгоспник України, 11, 1961, 27); Добрий засіб проти рахіту — вітамінізований риб’ячий жир, що містить вітамін B (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 384); Скарлатина і дифтерит, хронічна пневмонія і рахіт раніше значно гальмували ріст [дітей] (Наука і життя, 2, 1974, 26).
РАХІТ
Тлумачення слова