РАКЕ́ТНИК, а, чол.
1. Той, хто подає сигнали ракетами (у 1 знач.).
2. Той, хто будує і обслуговує ракети (у 2 знач.). Радянські ракетники, що знаходяться на передньому краї захисту світової соціалістичної системи, ясно усвідомлюють, яка відповідальність на них покладена (Наука і життя, 2, 1966, 22).