РА́КА, и, жін., заст. Велика кам’яна гробниця для зберігання останків тих, кого християнська церква визнавала святими. Монастирський підвал. Старі хрести, рака з «мощами», ікони та інший зужитий церковний інвентар (Іван Микитенко, I, 1957, 328); Як відомо з літописних та літературних джерел, мощі Бориса і Гліба до нашестя Батия знаходились у Борисоглібській церкві у кам’яних гробницях, що називаються раками (Знання та праця, 12, 1965, 10).
РАКА
Тлумачення слова