РА́ЙДУЖНО, рідше РА́ДУЖНО. Присл. до райдужний, радужний. Ліхтарі якісь незвичні, Бач, як райдужно цвітуть! Посміхаються зустрічні: «Це закохані ідуть» (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 18); Іду — і серце квітне, так райдужно кругом (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 98).