РАДИ́МИЧІ, ів, мн. (одн. радимич, а, чол.). Група східнослов’янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни. Між верхів’ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (Історія УРСР, I, 1953, 41); У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі,.. тобто всі ті слов’янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 538).
РАДИМИЧІ
Тлумачення слова