РА́ДОНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до рада 1,2. — Ой умер старий батько І старенька мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? (Тарас Шевченко, II, 1963, 176); Закрякали ворононьки над Батурином, Ідуть козаки на радоньку з паном гетьманом (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 84).
РАДОНЬКА
Тлумачення слова