РАДНИЙ 1, а, е, діал. Радий.
♦ З радної душі — з великим бажанням, охоче. Семен був би з радної душі пішов, не так із цікавості.., як для того, щоби десь утекти від хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 113).
РАДНИЙ 2, ного, чол., іст. Те саме, що радник3. Радні поволі стягалися до канцелярії (Василь Стефаник, I, 1949, 73); Громадський уряд — це збірне місце найстатечніших господарів.. Сходилися радні і ті, що колись були в раді (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 216).