РА́ДІУС, а, чол.
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром;
// Віддаль від певної точки кола або сфери до центра. За формою Земля є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі вона трохи опукла, наче роздута. Завдяки сплющеності Земля має різну довжину радіусів (Про вулкани і землетруси, 1955, 32).
2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь стосовно якогось центру. Радіус дії атомного криголама, призначеного для плавання в полярних широтах, буде практично необмежений (Наука і життя, 12, 1956, 21).
▲ Радіус польоту — максимальна віддаль, яку може подолати літак від бази і повернутися назад, не поповнюючи запасів пального. Невпинно зростає радіус польоту важких реактивних літаків (Радянська Україна, 30.VI 1957, 1).