РАДІОЗВ’ЯЗО́К, зку, чол. Передавання та приймання повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль; зв’язок по радіо. Підтримуючи радіозв’язок з бригадами, Зоя мовби стає на деякий час тим осередком, де схрещуються розбурхані пристрасті багатьох розпалених працею людей — бригадирів, механіків, обліковців (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 7); При груповому космічному польоті вперше було здійснено двосторонній радіозв’язок між космічними кораблями (Радянська Україна, 16.VIII 1962, 2).
РАДІОЗВ’ЯЗОК
Тлумачення слова