РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, чол.
1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв’язку по радіо. — Це, бачите, невеличкий.. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Юрій Смолич, I, 1958, 64).
2. Установа, яка здійснює такий зв’язок.