РАДІОРЕЛЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Признач. для напрямленого передавання радіосигналів надвисокої частоти через проміжні приймально-передавальні радіостанції на великі відстані. Радіорелейні лінії є новим сучасним засобом зв’язку (Наука і життя, 5, 1958, 6).
2. Який здійснюється за допомогою передавання сигналів через проміжні приймально-передавальні радіостанції. Міста Донецьк і Луганськ сполучено найбільш технічно прогресивним радіорелейним зв’язком (Радянська Україна, 6.I 1963, 3).