РАДІОЛОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец.
1. Стос. до радіолокації. За допомогою сучасної радіолокаційної апаратури можна повністю забезпечити польоти літаків у важких метеорологічних умовах (Вечірній Київ, 10.V 1957, 4).
2. Заснований на радіолокації. Останні радянські радіолокаційні спостереження виявили, що період обертання Венери 9—11 діб (земних) (Наука і життя, 6, 1961, 7).
▲ Радіолокаційна астрономія — розділ радіоастрономії, в якому вивчають різні космічні об’єкти за допомогою радіолокаторів.