РАДІО, невідм., сер.
1. Передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль. В 1895 р. видатний російський фізик О. С. Попов зробив величезне науково-технічне відкриття: він винайшов бездротовий спосіб зв’язку — радіо (Радіолокація та її застосування, 1958, 7); Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті. І все, що вимовить Москва, у кожнім чують місці (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 104).
2. розм. Те саме, що радіопередача 2. Офіцер все ще слухав радіо, а денщик готував уже вечерю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 127); Семен Омелянович розповів, що знав із радіо, про величезний розгром ворога під Москвою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 32).
3. розм. Те саме, що радіоприймач. Ввімкнути радіо.
4. розм. Центр, звідки ведеться радіопередача.
РАДІО 1 … Перша частина складних слів, що відповідає слову радіо у 1 знач., напр.: радіоавтограф, радіоаеронавігаційний, радіоаеронавігація, радіоакумулятор, радіоакустичний, радіовишка, радіовітромір, радіогідрометеорологія, радіодіапазон, радіоканал, радіолабораторія, радіолінія, радіообмін, радіообслуговування, радіооператор, радіопеленгування, радіопозивні, радіоприлад, радіопроводка, радіорефлектор, радіосправа, радіотелескопія, радіочастота, радіочастотний і т. ін.; у 2 знач., напр.: радіовиступ, радіожурнал, радіоінформація, радіолекторій, радіолекція, радіоматч, радіомітинг, радіоогляд, радіоповідомлення, радіопрогноз, радіорозвідка, радіоспектакль, радіотеатр, радіошуми і т. ін.; у 3 знач., напр.: радіовиробництво, радіодеталь, радіозавод, радіоелемент, радіомайстерня, радіопересувка, радіотовари, радіоустановник, радіоустаткування і т. ін.
РАДІО 2 … Перша частина складних слів, що відповідає слову радіоактивний, напр.: радіоізотоп, радіойод, радіолікування, радіоскопія, радіостронцій, радіофосфор і т. ін.