РАДІ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням радіти. Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: — Що ж тут такого? — сказав він (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 451).
2. Те саме, що радість 1. Кожен прояв життя — чи радіння, чи болю — Я сприймаю, як свій невідійманий скарб (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 68).
3. Обряд у деяких релігійних сектах, під час якого віруючі надто енергійними рухами тіла доводять себе до екстазу, фанатичної несамовитості.