РАЦЕ́Я, ї, жін., заст. Довга й нудна промова з повчанням, папученням. Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько для такого случаю (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 156); Терлецький хотів спом’янути давнину й почав рацею до академіста зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Нечуй-Левицький, III, 1956, 56).
РАЦЕЯ
Тлумачення слова