РАБУВАТИ, ую, уєш, недок., діал.
1. перех. Грабувати (у 1 знач.). [Князь:] Замість піти та рабувати других, Я швидко й сам розбійникам у руки Попасти можу! (Іван Франко, IX, 1952, 229).
2. неперех., ким, рідко. Тримати кого-небудь у рабстві, поневолювати когось. Довго ним [мужиком] ми рабу вали; кров лилась, свистів батіг (Павло Грабовський, I, 1959, 145).