РАБОВЛА́СНИК, а, чол. У рабовласницькому суспільстві — власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Рабовласники і раби — перший великий поділ на класи (Ленін, 39, 1973, 65); Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (Історія СРСР, I, 1956, 10); Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 440).
РАБОВЛАСНИК
Тлумачення слова