РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452); Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці. Ці работорговці йшли слідом за військом, купували військовополонених, скуповували людей у піратів (Історія стародавнього світу, 1957, 107).
РАБОТОРГОВЕЦЬ
Тлумачення слова