ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пивниця. Пивничні двері.. скрипнули злегка (Іван Франко, VIII, 1952, 267).
2. у знач. ім. пивничний, ного, чол., заст. Виночерпій. Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 93).