ПИТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Допитливий. Батько подивився на дочку довгим питливим поглядом (Нечуй-Левицький, IV, 1955, 182); Вона [партія] — в нових морів розливах, В народів дружбі віковій, Вона — в очах дітей питливих При карті всесвіту новій (Максим Рильський, III, 1961, 138).
ПИТЛИВИЙ
Тлумачення слова