ПИТЕ́ЦЬ, тця, чол. Той, хто постійно п’є спиртні напої, може випити багато хмільного. На хрестинах він [чернець] гуляє, Добре п’є, питець завзятий, А при чарочці то й пісню Гарно вміє заспівати (Володимир Самійленко, I, 1958, 256); — Хе! Видно зразу, що ти початківець! — засміявся досвідчений питець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 137).
ПИТЕЦЬ
Тлумачення слова