ПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до питати. Параска, всміхаючись, вихилила голову крізь двері. — Вже панич встали і убралися, — сказала вона й не питана (Іван Франко, III, 1950, 435);
// питано, безос. присудк. сл. [Ключар:] Тепер і ви збирайтеся. На допит вас казано привести. Та не всіх. Руфін в Прісціллою хай зостаються. Їх питано (Леся Українка, II, 1951, 503).
ПИТАНИЙ
Тлумачення слова