ПИСКЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що пискливий. В кутку вагона сварилися. Писклявий, сердитий голос насідав на молодий, несміливий (Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ., 1960, 139); Ад’ютант квапився, і кожен раз, коли він спинявся, наджидаючи, хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 50).
ПИСКЛЯВИЙ
Тлумачення слова