ПИСКЛЯ́ТКО, а, сер. Зменш.-пестл. до пискля. Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Високий, худорлявий, небритий, а гострими рисами обличчя, довгою шиєю і гострим вигнутим кадиком, Романик нагадував Олі неопірене хижацьке писклятко (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 465).
ПИСКЛЯТКО
Тлумачення слова