ПИ́СКІТ, коту, чол. Те саме, що писк. Плиска зметнула крильцями, з пискотом пурхнула у кущі (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 28); Сміх знову спалахнув. Спалахнув задьористо, грайливо, перериваючись потаємним, дівочим пискотом (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 45); * Образно. Кулі свистіли в повітрі, деякі падали на кам’яний брук, сипали тисячі іскор від удару і з диким пискотом підбивалися вгору (Іван Франко, VI, 1951, 344).
ПИСКІТ
Тлумачення слова