ПИСЬМО́ВИЙ, а, е.
1. Виражений графічними знаками; написаний. Може, спочатку їм видасться підозрілим її бажання. Може, навіть не схочуть з нею говорити на цю тему, а звелять принести письмовий дозвіл матері, що вона не боронить своїй дочці надіти чернечу рясу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 425); Письмове пояснення забрало всього хвилин, може, з п’ятнадцять і зайняло чотири неповних сторінки зошита (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 208);
// Записаний на підтвердження знань з певної галузі. Перший іспит у нас був письмовий з російської мови (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 55); Письмова робота з математики.
2. Який служить або вживається для писання.. О. Артемій покинув півстакана недопитого чаю, кинувся до письмового стола, вхопив листок паперу і написав до писаря коротеньку записку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 146); На моєму столі, потіснивши книги й письмове приладдя, він виставляє дюжину.. банок з медом, сметаною, варенням (Віталій Логвиненко, Давці рани, 1961, 39).