ПИЩА́ЛЬ, і, жін.
1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст.] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (Історія УРСР, I, 1953, 228); Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (Олесь Гончар, II, 1959, 192).
2. Старовинна артилерійська гармата.