ПИСЕ́ЦЬ, сця, чол.
1. іст. У давній Русі — переписувач і упорядник рукописних книг.
2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, ..з тлумачами й писцями (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 138); * У порівняннях. Прилабузнивсь [Вулкан] до Киприди, Як до просителя писець (Іван Котляревський, I, 1952, 207).